Home

Advertisement

мантра

  • Nov. 30th, 2009 at 7:21 PM
passing
якщо диво перестає існувати
якщо принц зрікається корони
якщо маленькі мрії раптово б*ються як склотара
якщо великим мріям було надто тяжко існувати
якщо музика знову пост-рок -
все ок.
якщо сни різнокольорові а видіння прозорі
якщо майнд повністю хаотичний і его продовжує кричати
якщо знаки оклику всюди якщо продовжують наголошувати
так тримати
тримайся
ся
йво
твого сонця потужне, дівчинко.
сяйво твого світила з найпотужніших
сяй-сяй сонцем
сяй і будь як світло
сяй-сяй сонцем
сяй і будь.

Sagen Sie mir bitte

  • Nov. 14th, 2009 at 11:56 PM
mendi
відзеркалення зазеркалення
першоутворювач ілюзій твоя іскра
твій імпульс першоутворювач замкненого простору
а я - відьма яка варить із слів зілля
без ком
навіщо нам знаки для пояснень
навіщо нам взагалі перебувати у стабільно нестабільних станах
навіщо нам.
мабуть я початково саме це хотіла сказати
або ж правильніше
мені навіщо а?
той хто боїться давати чіткі відповіді
і блукає в собі сумнівами "не знаю"
врешті-решт отримає те чого так довго благав:
порушення рівноваги і виснажене тіло.
з крапками. бо саме вони нагадують точку
яка творить собою усесвіт і зникає у себе

з видіння

  • Nov. 7th, 2009 at 4:29 PM
passing
те, що я бачила -
суть перенасиченого
невагомого,
схованого у тілесних росписах
чорнилами на чорній шкірі,
дном океану простору
і розкрученим оком пентаклю.
оком охоронців птахів -
поглядом бога,
який оселився всередині мене.
будучи сином польоту
углиб,
щоб піднятися вище
над сушею
і своїм рівнем моря.

Tags:

going back going up

  • Oct. 25th, 2009 at 7:25 PM
passing
помаранчева сірість за вікном електротяги
запах цигарки незапаленої, запах просто свіжого тютюну
присмак викуреної цигарки на стінках твоїх щок
на площині твого язика
на поверхності вуст твоїх -
я так за цим скучила.
помаранчева ясність на дні твоєї глибокої душі
тепла обмеженість твого тіла
вчасне запізнення довгоочікуваного порозуміння
багатоликість і монофункціональність дива
розбита порцеляна на щастя
застелений білим простирадлом Вавилон.
усе це так особливо, як крила метелика,
як написана мною колись одна повість
як найпотрібніша сторінка, загублена, але існуюча
і добре, що існуюча.
і цього навіть досить.

жовтень

  • Oct. 24th, 2009 at 12:16 AM
passing
перенасичення
в одній маленькій душі
теплих почуттів
я відчуваю себе немовлям,
чий погляд здатний врятувати
кілька миттєвостей
існування
кожної людини.

happy start

  • Sep. 12th, 2009 at 11:18 PM
passing
особливий плезент від FLUNK'івського каверу
шизонута свідомість асоціативними рядами
RADIOHEAD'івські настрої всоталися з дитинства
з дев*ятого класу зимової дороги до школи
описаною коханням якого не існувало
розказаною любов*ю та її особливостями
надпочуттями та псевдопочуттями
внутрішніми конфліктами, від яких я втомилась
це персональна слабкість - довго аналізувати
вид мазохізму потенційного (бугагага) самогубця
гра у одні ворота, показова вистава
facing the face. я вже навіть повторююсь
Leaving wings for you, я левітую.
Feeling unlocked, я зриваюсь і падаю.
створюю досі тебе-неіснуючого
свій happy start зареалюю.

Solaris

  • Sep. 4th, 2009 at 11:18 PM
passing
обличчя
повернене до сонця
звернене до світла
до всесвіту
ДО.
тонко
прозоро
проміннєво.
такий колір насичений.
таке сприйняття
надчуттєве...
щось вихопила ізсередини...
енергія на злам у творіння Величного.
обличчя
повернене до сонця
звернене до нього
у момент розпізнання
у полум*ї освіченості
набуває істиності

і зникає.

якесь вихоплене

  • Sep. 3rd, 2009 at 11:48 PM
passing

шкіра просочена запахом
туалетної води та однієї цигарки
ти заходиш в метро ніби зранку
в тебе якесь там волосся і кльові кеди
кілька просторів змішались як і твої особливості
одна нота триває кілька десятків тактів
чіпляється дугами і веселками до наступної цілої
тягнеться тягнеться равликами і натякамити
змінюєш обличчя знімаєш шкіру
дивишся зсередини. очі не мають значення
кількашаровий, надто безвимірний
ти чи не ти - яка вже різниця
символи знаки неспівпадіння
поодаль від од і подалі від раків
дивишся тягнешся - активно бездієш
в певних обставинах розкидуєш карти
цінності змінені цінності втрачені
2:43 чи 16:16
процес почувань перевтілень просочується
в егоцентризмі через оточення
як же ти пахнеш і як тебе вчуяти
як пригубити тебе і розчулити
як розтлумачить себе, передчути
як передбачить ПОТРЕБУ відчути.
ча-ча-ча ЧА. ча-ча-ча-ча-ча, чаЮ.
відкриваються двері - замикаю ключами
бубонять у там-тами крізь сон древні майя
...
я не знаю, що далі.

ітогі

  • Sep. 1st, 2009 at 3:03 PM
passing
сутність - колесо Гермеса
особистість відлюдника
інтенсив перекручує мозок
фарширує думками - нащо.
далі усвідомлення витоптаного
(не?)потрібного
пошук правильних інструментів
facing the fear
на базі духовного фрейлінгу.
куди несуть мене річища
куди мене б*є об камені
переломи дійшли до фантастики
і справжність води вражає...
ця особиста м*ясорубка
дозволила мені бути пташкою
без оперення, суто скелетом -
за мотивами Деміана Хьорста.
а от тепер і збираю себе
намірами і розуміннями
польотами і самопрогнозами
падіннями і самоанонсами
самонюансами, самоаналізом 
самооговтанням, самозціленням
мантрами і перифразами -
самостю несамостійною.
 
passing
я живу на останньому поверсі
і лягаю зовсім не в постіль
а в м*яку і приємну
поверхню
неба...
нарахую там пташок та зірок
назбираю із вікон посмішки
торкнувшись до однієї
я помовчу
про тебе...
 
passing
п*ю фіалковий чай з ароматом оговтання,
і треную уяву першокласним одужанням.
поміж реїв і пошуків я стабільно порожня
я намотую шлях. мені можна.
переслухую сни, передивлююсь погляди
відчуваю не втому, не слабкість, а ясність.
відчуваю. і це - те велике що тішить,
незначне те, що значить.
я рожева, ванільна, корицею струшена,
шоколадна і кремова, бавовняна і плюшова,
випадково захоплена і тихенько надкусана
попелюшка.
моя фея мене заманила у пастку,
мої сходи мене торували підйомом
я приходжу до себе й знімаю маску,
заливаючи зірвану шкіру йодом.
та якщо мені ще раз підсипати солі,
або знову закрити із звірем-собою,
я відчую усе, пропущу і залишу,
трансформуючи біль свій у повну тишу.
 

баланс

  • Aug. 19th, 2009 at 10:58 PM
passing
Б ілого болю
А бсолют -
Л юбов.
А нтагонізм
Н асиченості -
С уть відсутності сенсу.
 

нью мі

  • Aug. 18th, 2009 at 10:15 PM
passing
я хочу собі сині очі
я хочу собі довге волосся
я хочу собі теплі шкарпетки
з долонь твоїх зв*язаних
я хочу перелому всіх ребер
я хочу трепанацію черепу
перекодування свідомості
і виверного назовні лотосу
(замість м*язу серця бажано)
два порізи поблизу лопаток
міцні триметрові крила
прокачані жили і стержень
апгрейд запланований афігєнний
 

гра з собою

  • Aug. 10th, 2009 at 10:49 PM
doom
простирадло ночі створює петлю.
перечитую сторінку і століття сну.
гравітація з собою - доторк і війна.
я пишу себе собою:
замикає "я".
розриває холодильник нутрощі борщу.
трансформую пластилінно наслідки дощу.
заперечення триває рівно кілька сек.
я пишу тебе собою:
когнітивний секс.
кільцьова. кінечна. знову. перестань, прошу.
перебільшена дотична до фантазій сну.
усамітнення лікує, корегує стан.
я рятую особистий пакистан.
 

Tags:

the Opening

  • Aug. 8th, 2009 at 6:50 PM
passing

гра
тонкою спіраллю перекрутила тіло.цей випадковий програш - невипадковий виграш.кільки питань і значень,кілька розгублених тверджень...Іштар семи-вимірно плаче...і снить нею воїн під вежею.заплутані згадки і загадки.невидимі сходи стираються.гравець замовкає з воротами...вони відкриваються. 
 

 

Tags:

морське

  • Aug. 7th, 2009 at 4:01 PM
sea
Блискавка й маяк пульсують в такт
Вже майже пролунало «так»
Символіка й супротив ночі
Падіння – як підйом уверх
Тремтить і замовкає стерх
Вростають в серце ночі
Перегортають твій цемент
Розмішують твої піски
Наповнюють водою
Пізнай те все, що каже Бог
Прийми все те, що хочеш ти
І будь зі мною.


 

Tags:

опівночі

  • Aug. 7th, 2009 at 4:01 PM
passing
горизонт опівночі:
небо зрослося із морем.
загусли чорноти,
зависли в повітрі тіні.
любов із води народжується,
стає м*якою
жорстка і примхлива плоть
чорно-прозорих матерій.
вуха углиб рідини -
сіль шепотить із галькою.
тонни піщАних насипів
заздрять в пустелі завмерши.
як розібрати Цілому
їхню глибоку мовчанку?..
що надихає води
на абсолютну тишу?..
тим, хто заплющує очі,
сяйво зсередини світить.
спокій теплом любові
перекодовує світ цей.
дно і поверхність - єдині,
об*єм і наповненність - суті.
ти йдеш по піскам пустелі,
всередині несучи море.

 

Tags:

LV

  • Aug. 7th, 2009 at 3:59 PM
passing
вогнищем літа
волинкарем і лютнею
внутрішім лабіринтом
валер*янічними ніжностями
ласощами від липня
льоном, водою, медом
витоком і польотом
влучити в твої ребра
і у початок світу
цим запаливши світило
сірими і блакиттю
вогким, теплим і білим
витинаним і тендітним
лоскотом всередині нутрощів
відвертою самовідкритістю
бажання обох-присутності
втручанням запахів квітів
хребет наш гірський заплутувати
описуючи знак нескінченності
небесною срібною ниткою
 

Tags:

після "Післявчора"

  • Aug. 6th, 2009 at 10:29 AM
levitation
                             Ірі Цілик 

постійно коливаючись між усамітненням і самотністю
я вмію лише любити
гербарій відчуттів - як гостре лезо
з супротивом битви
на лініях долоней
між точками полярності -
тонка межа зривів і витримки
розв*язано-в*яжуча
попри усі подорожі й несправжні домівки
я продовжую відчувати відокремленність
і якась специфічна кремовість
змащує горло смолистим повітрям
накипом
і
олійними фарбами
об*ємність почувань -
як персональний вау-ідентифікатор
і нікому написати листа
й причини нема, щоб тривожити всесвіт
мовчу дев*яти-поверхово
хтось слухає й пестить
 

Tags:

Амфітамін

  • Jul. 13th, 2009 at 1:35 PM
passing
пісок і пустеля
світлим по світлому
за Світлом
тепло і тягне
спробуй скуштуй
наскрізним прозорим
небесної манни

випий цієї води - 

простір, що ближче до бога.

світла пустеля і ти.
і тремолом кожний орган.


 

Tags: